Хто читав Теорія брехні - не починаєш підозрювати всіх?

[Алексейко]

Хочу прочитати Екмана, але боюся побічного ефекту. Кажуть, що після "Теорії брехні" починаєш бачити обман на кожному кроці. Не хочу перетворитися на параноїка, який слідкує за мімікою дружини чи друзів. Чи реально абстрагуватися, чи ти стаєш заручником цих знань і шукаєш підступ там, де його немає? Цікавить досвід тих, хто вже прочитав і живе з цим.

[Gerkules]

Спочатку реально криє, це правда. Перші два тижні ти як маніяк витріщаєшся на співрозмовників. Але Екман сам про це попереджає, там є термін "помилка Отелло". Це коли ти плутаєш стрес із брехнею. Людина може нервувати не тому, що бреше, а тому що боїться, що їй не повірять. Книга якраз вчить розрізняти ці речі, а не просто таврувати всіх брехунами. З часом параноя проходить, залишається тільки уважність.

[Алексейко]

Оце розрізнення мене і цікавить. Бо я боюся зіпсувати стосунки своїми підозрами. Якщо я почну питати "чому ти чухаєш ніс, ти щось приховуєш?", то мене швидко пошлють. Чи дає книга розуміння, коли краще промовчати? І чи працює це в побуті, чи тільки на допитах? Бо в серіалах все красиво, а в житті людина може просто чухатися, бо в неї алергія, а я вже накрутив собі трилер. Хочеться розуміти межу між аналізом і шизофренією.

[Gerkules]

Книга якраз про контекст, а не про окремі жести. Екман постійно наголошує: немає жодного жесту, який 100% означає брехню. Це завжди сукупність факторів. Ти вчишся помічати мікровирази, які тривають частки секунди, і невідповідність між словами та емоціями.
Це не псує стосунки, а навпаки допомагає зрозуміти, що людина відчуває насправді. Якщо хочеш розібратися в нюансах без фанатизму, то на 12-4 є детальний огляд https://12-4.com.ua/teorija-brehni.html де книга Теорія брехні розглядається саме як інструмент емоційного інтелекту.
Ти перестаєш бути параноїком, коли розумієш механіку. Наприклад, ти бачиш, що друг каже "все ок", а на обличчі на мить проскакує сум. Ти не звинувачуєш його в брехні, а питаєш, що сталося. Знання перетворюється на емпатію. Головне - не грати в детектива вголос. Ти просто збираєш інформацію, щоб краще будувати діалог, а не щоб викривати злочинців на кухні.